ПОШУК ЗА ІНГРЕДІЄНТАМИ
Поділіться з друзями в соціальних мережах:


Французька кухня

Кухня Франції – одна з найяскравіших, оригінальних і різноманітних у світі. Її правильно називають феєричною, шедевральною, вишуканою, райською. Мабуть, ніде на планеті більше не виявляють такої поваги до усіх гастрономічних питань, від вибору інгредієнтів до розпорядку харчування та етикету прийому їжі, як у Франції. До кулінарії французи ставляться як до високого мистецтва, а відомі кухарі у цій країні – не просто майстри своєї справи, а скоріше художники і поети. Навіть поняття “висока кухня” родом саме звідси. Що під ним мається на увазі? Вишукана рецептура і складне приготування, незвичайні (рідкісні, цінні, делікатесні) продукти, особлива і неповторна презентація страви, що так вражає нас навіть на фото.

Французькі страви умовно діляться на три види:

  • страви регіональної кухні – cuisine regionale;
  • загальнопоширені страви і домашня кухня – cuisine bourgeoise;
  • вишукані страви високої кухні, у тому числі рецепти, за якими готувалися страви для французьких королів, – haute cuisine.

Відразу уточнимо, що проста, повсякденна домашня кухня (салати, закуска, гарячі страви та випічка) цінується у Франції анітрохи не менш, ніж вечеря у дорогому ресторані.

Характерні риси регіональної французької кухні

Бургундія, Нормандія, Шампань або Прованс… А ще Лангедок, Гасконь, Овернь, Беарн, Ельзас і так далі – старі назви історичних областей Франції досі використовуються географами і кулінарами. Річ у тому, що кожен регіон і навіть крихітні територіально провінції Франції демонструють величезні відмінності у традиціях приготування їжі. Якщо, наприклад, у Провансі приготування м’яса потребує додавання безлічі запашних трав і прянощів, то аналогічний рецепт у Бургундії не обійдеться без вина. Ельзасська кухня славиться по-селянськи простими і поживними стравами, у яких часто використовують свинину і капусту. Французькі рецепти, якими пригостить вас прибережний регіон, включають левову частку морепродуктів – рибу, креветок, лангустів, омарів та інших дарів моря.

Відзначаючи принципові відмінності французької кухні від кулінарії інших країн, потрібно сказати про порівняно мале використання молочних продуктів. Єдиний виняток із цього правила – сири – найпоширеніша закуска. Місцеві сири знамениті в усьому світі, і перед тим, як під час обіду на столі перед вами з’являться французькі десерти, вам обов’язково подадуть зелений салат і таріль із різноманітними сирами. Кажуть, ніби Шарль де Голль свого часу вигукнув: «Як можна керувати країною, де випускають 325 сортів сиру?». З тих часів, коли він управляв державою, багато що змінилося, а кількість сортів французького сиру давно переросла за півтисячі. Сирне асорті – це невід’ємна частина французького savoir vivre – вміння жити і насолоджуватися.

Традиційна французька кухня не може існувати без соусів, яких тут налічується не менше трьох тисяч. Кращі рецепти з фото ви знайдете на нашому сайті. При незмінному списку основних продуктів, французькі господині можуть створити неймовірне розмаїття смаків саме за рахунок соусів.

Арсенал спецій у французів теж абсолютно особливий. Від звичного нам він відрізняється в основному найширшим вживанням розмарину і естрагону, а ще французи обожнюють приправляти їжу цибулею-пореєм.

Характерним для французької кухні також є використання артишоків, салату латук і спаржі як гарніру до м’ясних і рибних страв. Цінні сорти осетрової риби, до речі, рідкість у Франції, але навіть із недорогої морської риби вмілі кухарі готують неймовірно смачні страви, використовуючи найширший спектр соусів і підлив.

І ще одна цікава особливість, яку має кухня Франції, – це прихильність до омлетів і сирних суфле із приправами і начинками. До омлетів тут ставляться з особливим пієтетом. Фахівці радять навіть виділити для їхнього приготування одну єдину сковороду і ніколи не мити її, а тільки протирати папером із крупною сіллю і злегка промаслювати.

Унікальні страви французької кухні

Французькі делікатеси можуть викликати у туристів різні емоції – від виняткового захоплення до повного неприйняття навіть по фото. І все ж таки, краще один раз спробувати на смак французькі соуси, закуски і випічка, ніж тисячу разів почути розповідь про них.

Устриці

З перших днів осені і до середини весни триває устричний сезон, коли і у великих ресторанах і у маленьких кафе вам обов’язково запропонують у меню устриць різних сортів – від знаменитих Белон і Марен-Олерон до “диких” устриць, виловлених у місцях відливів і припливів. Ця закуска вживається у їжу живою, її лише злегка збризкують соком лимона. Саме реакція молюска на лимонний сік дозволяє оцінити його свіжість. Морепродукт повинен відреагувати, відчувши кисле середовище. Якщо раніше вам не доводилося “оперувати” устрицю за допомогою спеціального ножа, поспостерігайте, як легко і звично справляються з цією роботою французи. Слизька раковина береться серветкою, ніж (гострим краєм до себе) вставляється у вузький отвір між стулками і акуратно розсовує їх, круговим рухом знімається захисна плівка, і тільки потім мідія поливається вичавленим зі шматка лимона соком. Щоб точніше зрозуміти процедуру, перегляньте уважніше фото.

Равлики

Ця знаменита французька закуска готується переважно у мушлях із зеленню і приправою у вигляді часникової олії. Подають їх готовими на гарячому залізному посуді і їдять цілком, утримуючи спеціальними металевими щипцями і виделкою для устриць витягаючи вміст із мушлі. Вважається, що смак равликів у поєднанні з часниковим маслом, – це сама гармонія і досконалість.

Фуа Гра

Один із найулюбленіших французьких делікатесів популярний у холодному, гарячому і маринованому вигляді. Національний рецепт фуа-гра відносно молодий, йому всього лише близько двохсот років, але слава його шириться по усьому світі. Це назва найніжнішої жирної печінки гусака (або качки) із додаванням спецій і солі, яка заливається коньяком, витримується ніч на льоду, змішується з трюфелями і мадерою, а потім розтирається на однорідний паштет. Далі масу чекає водяна баня і година у гарячій духовці. Насолоджуючись вишуканим смаком, важливо намагатися не думати, про бідних гусей, яких перегодовували, щоб збільшити їхню печінку.

Жаб’ячі лапки

Історія свідчить, що ця екзотична страва (рідкісна сьогодні) колись була звичайною їжею бідного селянства Франції. Убогий раціон за часів голоду якимось чином перетворився на національний культ і піднявся на вершини кулінарного Олімпу Франції. Задні м’ясисті лапки жаб подають у тушкованому або смаженому вигляді, зрозуміло, із соусами і приправами. Національний етикет дозволяє їсти їх руками, але можна і відокремлювати шматочки м’яса від кісточки за допомогою ножа. Рідкість цієї страви у меню ресторанів пояснюється двома факторами: складнощами приготування і заборонами, викликаними необхідністю зберегти від зникнення деякі види жаб.

Перші страви французької кухні

Про знаменитий цибульний суп із сиром і грінками відомо усім, його детальний рецепт з фото є на ПапіГутто. Це ще один приклад того, як страва бідняків стала королівською. Але перші страви у кухні Франції неймовірно різноманітні. Це і прозорі, естетичні супи на нежирному яловичому бульйоні, і заправні супи із безліччю овочів у рецепті, і солянки, і рибні супи, наприклад, буябес – незрівнянна марсельська уха – легенда і гордість Провансу. У багатьох рецептах перших страв може бути присутнім коньяк, вермут або херес. І вже напевно, жоден національний французький суп обійдеться без bouquet garni – збірного букета із ароматних трав, який витягують з каструлі тільки перед подачею на стіл.

Другі страви французької кухні

Уособленням французької кухні можна вважати такі другі страви, як біфштекс із кров’ю (практично сирий всередині, але з підсмаженою скоринкою зверху) і картоплею, приготованою у фритюрі, рагу з білого м’яса під білим соусом, півня у вині ( витримується попередньо кілька днів на повітрі), рататуй – знамените овочеве рагу, а ще киш – це назва відкритого пирога з рубленого тіста з начинкою. Серед других страв є величезна кількість морської і прісноводної риби, а також лангусти, морські гребінці і креветки. Обов’язково після другого подається на стіл сир декількох сортів. І не намагайтеся запивати його соком або чаєм! Вином, тільки вином!

Французькі салати

Салат як такий взагалі можна вважати чисто французьким винаходом. Саме у цій країні він сформувався як окрема страва. Відмінні риси французьких салатів – це вишукана простота, лаконічність, універсальність, свіжість і гармонія смаків. Основними інгредієнтами для них служать не м’ясо і риба, а овочі і зелень. Компоненти вибираються, виходячи зі здорового глузду, – ви не зустрінете французький салат, у якому налічувалося б два чи більше десятка інгредієнтів. При цьому суцільне задоволення не тільки їсти їх, а й готувати.

Десерти Франції – кульмінація трапези

Скуштувавши хоч раз французькі десерти, ви навіки станете палкими шанувальниками французької кулінарії. Тут саме поняття десерт має більш широкий зміст, ніж щось солоденьке, що подається після основних страв. Це може бути і розкішна випічка, і фрукти, і горіхи, і фруктові коктейлі або соки, сири, морозиво, ягоди, торти, тістечка і так далі. Серед найвідоміших і популярних десертів виділяються наступні: мільфей (mille-feuille перекладається як “деревій”), випічка, подобу якої ми називаємо “Наполеоном”, макаруни – різнокольорові хрусткі тістечка, трюфелі, профітролі з апельсиновим желе, шоколадні птифюри. Погодьтеся, вже одна назва десерту здатна викликати апетит.

І як не згадати про круасани, адже ця традиційна випічка користується в усьому світі неймовірним, приголомшливим успіхом. Поширене у нас слово “гурман”, до речі теж французьке, але у них є ще одне близьке, але не рівнозначне – гурме – людина, що тонко розбирається у вишуканій їжі, знавець кулінарії.

ПапіГутто бажає всім гурманам, що обожнюють смачно поїсти, бути у той же час справжніми гурме. Смачного!